Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
шурувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зашурувати — I у/ю, у/єш, док. 1) тех.Почати шурувати, перемішувати в топці паливо. 2) розм. Почати терти, шкребти що небудь, очищаючи від бруду. II у/ю, у/єш, док., перех., діал. Забруднити … Український тлумачний словник
пошурувати — у/ю, у/єш, док., розм. Шурувати якийсь час … Український тлумачний словник
шурований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до шурувати 1) … Український тлумачний словник
шурування — я, с., спец. Дія за знач. шурувати 1) … Український тлумачний словник
діяти — 1) (як виявляти свою діяльність певним чином), робити, чинити, у[в]чиняти, у[в]чинити, практикувати (що); виробляти, творити, витворяти, витівати (що) (щось незвичайне); орудувати, шурувати (управно, енергійно, іноді в неґативному плані) Пор.… … Словник синонімів української мови
драїти — драю, драїш, Св. Мити до живого, шурувати, чистити … Словник лемківскої говірки
пуцувати — цую, єш, Пр. Чистити, шурувати, добре мити … Словник лемківскої говірки
